На території Великосеверинівської сільської об’єднаної територіальної громади люди старшого віку часто використовують у побуті народні прислів’я та приказки, які передаються від одного жителя до іншого, від покоління до покоління.
Запропоновані
прислів’я та приказки записані жителями
села Оситняжки Великосеверинівської сільської ради – Гудимом Павлом Івановичем
та Доценком Іваном Миколайовичем.
У лисички зайченята не родяться.
Дай Боже дурним розум, сліпим – очі, а нам – щастя.
Дай Боже довгого віку, хліба, сала й молока.
Коли дурень – це не страшно. Страшно, коли дурень дипломований.
Якщо взимку до вас на подвір’я прилетить синичка, значить завтра чекай або снігопад, або завірюху.
Яка хата – такий й тин,
Який батько – такий й син.
Дурний б’є одного, а розумний – тисячі.
Яка фігура, така й натура .
П’яниця проспиться, дурень – ніколи.
Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.
Нехай наші вороги виздихають до ноги.
Яке брело, таке й стріло.
До булави ще треба й голови.
Ми стали всі такі пани, що в нас на трьох одні штани.
Дешева рибка та пісна юшка.
Не впадуть ковбаси з неба –
З неба манни не проси.
Кукурудзу сіять треба,
Якщо хочеш ковбаси.
