Чумацькі пісні «Ой горе тій чайці, ой горе небозі», «Занедужав чумак у дорозі» записані від Деркач Марії Володимирівни, «Ой не стелися, хрещатий барвінку» – від Коломієць Галини Іванівни.
Чумацькі пісні лунають у селі Кримки на різноманітних народних святах у виконанні народного аматорського фольклорного колективу «Явір» Кримківського сільського клубу-бібліотеки, заснованого у 1990 році (керівник Олеся Пересунько). Звання «народний» присвоєно у 1993 році.
Колектив налічує 12 любителів автентичного співу.
Ох і не стелися, хрещастий барвінку
Українська народна чумацька пісня
Ох і не стелися, хрещастий барвінку,
Та й по тій крутій ж горі,
Та по тій крутій горі…
Ох і не втішайтесь, злії воріженьки,
Та й пригодонці ж моїй,
А пригодонці ж моїй…
Бо моя пригода – козацькая врода,
Як та ранняя ж роса,
Як та ранняя ж роса…
Як вітер повіє, сонечко пригріє –
Роса на землю ж паде,
Роса на землю впаде…
А людськая слава та ще й поговірка –
Це вся марно пропаде,
А вся марно пропаде…
Наїхали пани, пани-орендарі,
Вози-воли забирають.
Це все я сам наживу…
Мережані ярма, тернові занози –
Це все я сам пороблю,
Все це сам я пороблю…
Сірими волами, битими шляхами
Знов до Криму ж піду,
Знов до Криму я піду…
Повні вози риби, цілу гору солі
Я й додому навезу.
Ой горе тій чайці
Українська народна чумацька пісня
Ой горе тій чайці, тій чайці-небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
Їхали чумаки з далекого краю,
Стару чайку ізігнали, чаєнят забрали.
А чаєчка рветься, об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає, чумаків благає:
– «Ви, чумаки гожі, при битій дорозі,
Верніть моїх чаєняток, я їх рідна мати».
– «Не вернемо, чайко, не вернемо, наша,
Бо з твоїми чаєнятьми була добра каша».
– «Бодай ви, чумаки, бодай ви пропали,
Що ви моїх малих діток зі світу зігнали».
Занедужав чумаченько
Українська народна чумацька пісня
Занедужав чумаченько, заснув та й лежить,
Жаліється й отаману: «Гей, гей, голова болить.
Отамане, отамане, рідний батьку мій,
Бери воли, бери вози, гей, гей, та й додому їдь».
Заревіли сірі воли, з Криму ідучи,
Заплакали чумаченьки, гей, гей, слідом ідучи.
А в неділю дуже рано та вдарили в дзвін:
Це ж по тому чумакові, гей, гей, що їздив по сіль.
А в неділю дуже рано та вдарили в два,
Це ж по тому чумакові, гей, гей, що його нема.
