Безбар’єрність – це не лише про фізичну доступність. Це також про безпечний простір у мові. Коли ми обираємо слова, що не принижують і не таврують, ми визнаємо право людини на гідність, підтримку та новий етап життя.
У темі насильства особливо важливо використовувати формулювання, які зберігають гідність людини та не зводять її життя до травматичного досвіду. Слід говорити: «постраждала від насильства» / «постраждалий від насильства», «потерпіла від насильства» / «потерпілий від насильства». Натомість потрібно уникати вислову «жертва насильства», адже слово «жертва» зачіпає гордість людини та закріплює за нею безпорадність.
