Поради щодо використання українського національного одягу
Сценічний вигляд – один із вагомих показників оцінювання виступу учасників творчого колективу. Саме з цього починається спілкування артиста з глядачем.
Враховуючи досвід проведення всеукраїнських та обласних культурно-мистецьких заходів, радимо під час підготовки до виступу на сцені звернути увагу на наступне:
– Усі елементи національного одягу мають відповідати народним традиціям, віку учасників, епосі.
– У жіночому сценічному костюмі мають бути всі елементи українського традиційного одягу: відсутність зайвих прикрас, наявність стриманої кольорової гами, яка притаманна даній місцевості.
– Варто пам’ятати, що за традиціями в Україні заміжня жінка завжди повністю вкривала волосся хусткою, наміткою або очіпком. З’являтися простоволосою на людях вважалося великою ганьбою. Віночки та кольорові стрічки, прикрашені квітами, носили лише незаміжні дівчата.
– Слід уникати невідповідного використання жіночих прикрас: намисто червоного кольору одягається в одну або три низки, а сучасні браслети, годинники, каблучки на сцені не допускаються взагалі.
– Національний одяг у чоловіків складається із сорочки, штанів, безрукавки (чоловічої корсетки), кушака, чобіт. Якщо застосовуються шаровари, вони повинні легко та рівно напускатися до середини чобіт.
– В українському національному костюмі для підперезування сорочок і підв’язування плахт застосовуються виткані з простої тканини різнокольорові пояси-крайки з китицями на кінцях, які повинні звисати до колін. Сценічні пояси можуть бути довжиною до 2 м. Сучасні виконавці часто для зручності використовують стилізовані пояси у формі зав’язаного кушака, оздобленого прикрасами.