Війна змінює кожного з нас. Насамперед, важливо прийняти та усвідомити, що людина, яка повернулася з фронту, змінилася, і цей досвід залишиться з нею назавжди. Завдання родини – зробити так, щоб він став лише частиною життя.
- Не намагайтеся прискорити події, а навпаки – дайте рідній людині час для адаптації.
- Старайтеся уникати гучних звуків, не гримайте дверима, особливо вночі. Не робіть різких рухів.
- Варто усвідомити, що у людини з бойовим досвідом може змінитися система цінностей, а більшість речей із цивільного життя втрачають цінність.
- Не обмежуйте спілкування з бойовими побратимами. Це середовище, де ветерани знаходять розуміння і можуть вільно говорити про те, що вони пережили.
- Не знецінюйте їхній досвід. Людям, які повернулися з війни, потрібен різний час, щоб відновитися й повернутися до мирного життя.
- З повагою ставтеся до особистих кордонів ветеранів й не забувайте окреслювати свої.
- Проявляйте терпіння, повагу та будьте спокійними. У сім’ї повинна панувати довірлива атмосфера.
- Пам’ятайте, що замкнутість людини після повернення – це не обов’язково зміна почуттів чи байдужість до вас, а, ймовірно, відображення попереднього способу реагування на стрес чи труднощі.
- Головним критерієм психологічної роботи з ветеранами є їх власна готовність.
З більш детальною інформацію можна ознайомитись за посиланням https://howareu.com/ Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».