Між селами Нечаївка та Голубієвичі, в руслі річки Сугоклейчик, знаходиться величезна кам’яна брила у вигляді жаби. Час від часу цю брилу затоплює вода Софіївського водосховища, що знаходиться неподалік. Саме цю місцину жителі називають Чортовою печерою.
Легенда існує приблизно з середини ХІХ століття. Її переказували з вуст в уста старі люди, жителі села Нечаївки. На сучасному етапі легенда записана та зберігається у місцевій школі та місцевому музеї Юрія Яновського. У ході екскурсійної роботи та під час проведення масових заходів дана легенда поширюється в маси.
За переказами, давним-давно, в цьому місці зробив Чорт кузню. Темними зимовими ночами робив він тут свою справу – тільки глухі удари молота котилися замерзлою балкою. Горе було тому, хто в цей час знаходився поблизу: Чорт забирав випадкового перехожого до себе в підручні на три роки, а потім замуровував. Так було до того часу, коли зупинилися тут чумаки, що їхали в Крим по сіль. Тільки-но подорожні, повечерявши, вклалися спати, як десь далі, вниз по річці, затріщало дерево, заскреготіло каміння, і появилось примарне світло – пекельний майстер почав робити свою справу. А було це саме на Івана Купала, коли, за переказами, цвіте папороть, якої саме багато росте в розщелинах скель в цих місцях. Мандрівники, побачивши сяйво, спокусилися знайти заховані скарби. Залишивши вози та волів, вирушили вони за квіткою. Але тільки їх і бачили – щезли без сліду.
Нечиста сила безчинствувала в цих місцях до тих пір, поки в Нечаївці саме на святу Покрову звели та висвятили церкву. Місцевий священик їхав бричкою у своїх справах, та коли переїжджав брід, камінь під колесом розколовся і, немов щелепами, ухопив коване залізом колесо. Священик покликав селян із хутора, але семеро здорових чоловіків не змогли нічого вдіяти – колесо стояло, неначе замуроване в камені. Вже й сонце почало хилитися до заходу, а справа не рушила з місця. Тоді святий чоловік тричі прочитав «Отче наш» і тричі наклав хрест на нечисте місце: коні одразу зірвалися, порвавши упряж, а бричка пір’їною полетіла за ними.
Після того випадку нечиста залишила ці місця, знайшовши для своїх почварних справ інші.
